Ринок птиці в Україні перебуває на межі свого насичення, і подальше його розширення без збільшення експорту навряд чи можливе
На сьогодні в Україні на черзі будівництво ще кількох великих молочно-товарних ферм, що вимагає доступу до фінансування у досить великих обсягах
Вітчизняні гравці ринку м’яса та молока, страждаючи від постійного дефіциту сировини, залучають міжнародне фінансування для будівництва молочно-товарних ферм з метою створення власних сировинних і виробничих баз
Більшість країн і міжнародних організацій, поставши перед проблемою продовольчої кризи, починають розробляти плани щодо стабілізації цін на продукти харчування. Незважаючи на це, за даними Світового банку, з початку року 44 млн людей на планеті вже живуть за межею бідності, і в найближчому майбутньому цей показник може вирости ще на чверть.
На ринку СНД, як і у світі в цілому, спостерігається зростання цін на продукти харчування, яке випереджає ріст цін на непродовольчі товари. Товарообіг продуктів харчування та сировини для них в регіоні досить великий, але нестійкий, що пояснюється протекціоністською політикою локальних виробників у низці країн. Найбільшу питому вагу в міжнародній торгівлі продуктів харчування на ринку СНД має Росія, на частку якої припадає близько 50% в структурі експорту та імпорту продуктів харчування. Для ринку країн СНД характерні такі особливості: залежність від імпорту з окремих видів продукції; встановлення контролю іноземними компаніями над окремими галузями АПК і порівняно низькі темпи зростання виробництва сільськогосподарської продукції, які не можуть задовольнити попит населення.
Незважаючи на те, що в Україні виробництво м’яса та молока є основним у питанні забезпечення продовольчої безпеки країни, за підрахунками Української аграрної конфедерації, середньостатистичний українець за рік не доїдає близько 40% м’яса та молочної продукції. У той час як споживання рослинної продукції в нашій країні перевищує норму на 20%.
Індивідуальний підхід вирішує все
Актуальним питанням сьогодні є збільшення споживання молока до науково-обгрунтованої фізіологічної норми у 380 кг/рік (за статистичними даними споживання молочної продукції в Україні становить 213-215 кг/рік), що є неможливим в умовах браку якісної молочної сировини. Адже тільки за шість місяців поточного року поголів’я великої рогатої худоби (ВРХ) скоротилося на 4,5%. Тенденція скорочення поголів’я ВРХ спостерігається в Україні протягом останніх 20 років, і це негативно впливає на м’ясну, але більшою мірою на молочну галузь країни.
До 80% молока виробляється домогосподарствами. Зниження доходів сільського населення, збільшення середнього віку сільського жителя, відсутність держпідтримки, подорожчання кормів, а також висока вартість тварини негативно впливають на поголів’я корів у населення. Проекти з будівництва молочних ферм непривабливі з тієї точки зору, що період їх окупності складає 7-8 років, а кредитні ресурси коштують 20-25% річних. Тому товарним розведенням корів займаються компанії, які мають доступ до дешевого фінансування, або зацікавлені компанії – часто переробники молока. Саме тому все частіше до IBcontacts звертаються компанії, які потребують залучення міжнародного фінансування для реалізації відповідних проектів.
Серед переробників молочної сировини йде постійна боротьба за ринкову частку, а також спостерігається консолідація ринку та збільшення присутності міжнародних компаній, з появою яких зростає і пропозиція нових видів продукції практично у всіх сегментах. В умовах конкуренції, яка постійно збільшується, компанії ведуть себе по-різному: одні намагаються поліпшувати якість продукції, модернізуючи виробничі потужності, інші з метою максимізації прибутку йдуть на різні хитрощі: від застосування різних добавок і консервантів до заміни тваринних жирів рослинними. Загальною ринковою тенденцією є модернізація упаковки продукції, яка дуже сильно змінилася за 5-10 років. У сегменті рідкої молочної продукції широкого поширення набули пластикові пляшки, а на ринку твердої продукції дедалі більшим попитом у населення користується індивідуальна упаковка, яка допомагає не лише краще зберегти продукт, але й донести до споживача інформацію про нього та виробника.
Птиця вирвалася вперед
В останні роки тваринництво розвивалося за рахунок прискореного розвитку птахівництва, в основному в околицях Києва, Харкова, на Донбасі та в курортних зонах. Це підтверджують статистичні дані. Так, споживання м’яса птиці в Україні перебуває на рівні споживання в країнах ЄС. Варто також відзначити, що якщо раніше на полицях супермаркетів було в основному м’ясо бройлерних курчат, то зараз все частіше можна побачити утятину та індичатину.
Позитивні результати сегмент демонструє завдяки розвитку великих операторів. Україна має потенціал для виробництва м’яса птиці не лише для внутрішніх потреб, але й на експорт, проте досі основним залишається внутрішній ринок. Хоча вже восени цього року очікуються поставки м’яса птиці в ЄС. Перспективними для України є також ринки Китаю, Індії, країн Азії та Африки, де росте рівень споживання м’ясопродуктів. Подібний високий інтерес бізнесу до птахівництва пов’язаний з малим терміном окупності проекту, чого не можна сказати про розведення великої рогатої худоби та свиней. Загалом, можна відзначити, що ринок птиці в Україні перебуває на межі свого насичення, і подальше його розширення без збільшення експорту навряд чи можливе.
Розглядаючи структуру споживання м’яса в Україні, варто зазначити, що історично свинина набула більшого поширення, ніж яловичина. Протягом останніх чотирьох років розвиток свинарства показує зростання. Відмінною рисою структурних змін галузі є збільшення частини великотоварних господарств у три рази. Нарощування потужностей останніх відбувається за рахунок впровадження інтенсивних технологій. Більше того, такі господарства менш чутливі до коливання цін на м’ясо.
Проблеми, які переживає ринок м’ясомолочної продукції, вдасться подолати тільки ефективним виробникам, рентабельність роботи яких буде збільшуватися з року в рік. Це зумовлено нестачею виробництва власної м’ясної та молочної продукції, обсягами споживання м’яса і молока на душу населення, які поступаються аналогічним показникам ЄС і Росії, та зростанням обсягів експорту.
«Сьогодні великі гравці намагаються у будь-який спосіб створити власну молочну сировинну базу. Саме з цією метою вони будують великі молочно-товарні ферми (МТФ). І справа не стільки в якості нашого, поки що найгіршого, молока в Європі, скільки в тому, що за допомогою реалізації проектів МТФ і, відповідно, наявної сировинної бази, великі компанії зможуть знизити собівартість своєї продукції, – розповідає менеджер проектів компанії IBcontacts Артем Танасієнко. – Іншим важливим стимулом розвитку ринку молока в нашій країні є давно назріла необхідність виробництва якісної продукції, що, виходячи з практики, поки що можуть дозволити собі одиниці компаній. Додатковим підтвердженням цього є високий рівень імпорту якісної продукції в Україні та чималий обсяг експорту неякісної молочної продукції за кордон. На сьогодні з великих проектів МТФ в Україні здійснено лише один, але на черзі будівництво ще кількох великих молочно-товарних ферм, що вимагає доступу до фінансування у досить великих обсягах».
Варто зазначити, що в разі наявності необхідної проектної документації отримати необхідні кошти гравці ринку можуть вже сьогодні за допомогою структурного фінансування із залученням іноземних експортних кредитних агентств (детальніше читайте на стор. 1-3 даного номера IBobserver).
Український ринок м’ясомолочної продукції має величезний потенціал для розвитку, особливо напередодні глобальної продуктової кризи. Однак без вливання інвестицій бізнесу, звичайно ж, складно розвиватися. Але українські виробники продуктів харчування зараз увагою інвесторів як раз не обділені. Питання лише в тому, наскільки ефективно вони зможуть використовувати відкриті можливості з урахуванням українських реалій.
КОМЕНТАР:
Начальник відділу роботи з інвесторами та ЗМІ Анастасія Соботюк так прокоментувала IBcontacts поточну ситуацію на ринку м’ясної галузі в Україні та СНД: «Ринок виробництва курятини показує постійне зростання. Відбувається це, в основному, за рахунок зростання виробництва найбільших виробників курятини.
Сьогодні курятина є і найдоступнішим м’ясним продуктом як з точки зору виробництва, так і з точки зору ціни. Саме тому курятина стала основним фактором зростання загального рівня споживання м’яса в Україні. Якщо в 2006 році українці споживали 42 кг м’яса (13 кг – свинина, 13 кг – яловичина, 16 кг – курятина), то вже через 5 років ситуація змінилася в бік зростання цього показника – споживання м’яса зросло до 52 кг (17 кг – свинина, 10 кг – яловичина, 24 кг – курятина).
І це при тому, що вітчизняні птахівники відчувають досить обмежену підтримку з боку держави. Наприклад, ще до 2009 року для виробників продукції птахівництва існували прямі державні дотації на кілограм виробленої продукції. А з 1 січня 2009 року ці дотації були скасовані, що помітно ускладнило ситуацію для дрібних виробників галузі. На даний момент, згідно з Податковим кодексом України, для сільськогосподарських виробників, включаючи птахівників, існують такі пільги, як нульова ставка податку на прибуток (безстроково) і ПДВ-дотації (до 1 січня 2018 року).
На сьогодні компанія «Миронівський хлібопродукт» (ТМ «Наша Ряба») щорічно виробляє 360 тис. тонн курятини. У 2010 році обсяг експорту склав 5% від загального обсягу виробництва курятини. У 2011 році ми очікуємо зростання обсягів експорту до 7-8%. Основними напрямками експорту при цьому є країни СНД, Близького Сходу і Середньої Азії».
Читайте більше в п’ятому номері IBobserver