Світова криза ліквідності стала вагомим аргументом на користь створення експортного кредитного агентства в Україні. В нинішніх умовах, коли експортерам необхідно пропонувати не тільки якісну продукцію, але й вигідні умови фінансування, без національного ЕКА не обійтися
Світова криза ліквідності стала вагомим аргументом на користь створення експортного кредитного агентства в Україні. В нинішніх умовах, коли експортерам необхідно пропонувати не тільки якісну продукцію, але й вигідні умови фінансування, без національного ЕКА не обійтися.
Матеріал підготовлений спільно з Міністерством економічного розвитку і торгівлі України
Сьогодні українські експортери, як ніколи, розраховують на більш активну підтримку з боку держави. Адже в зв’язку з кризою умови торгового фінансування стали значно жорсткішими. Банки підвищили ставки, збільшили суми застави, скоротили терміни відстрочки платежів та й взагалі неохоче видають кредити. І все це на тлі загальної неконкурентоспроможності українських компаній на міжнародних торгових ринках.
Ще з часів перших років незалежності левову частку в експорті України займали й досі займають чорні метали та вироби з них (близько 41,3% у 2001 році і 34,9% за підсумками десяти місяців минулого року). Але за останні роки ціни на метали впали в три рази, і в міру оснащення іноземних компаній новими потужностями українські компанії виглядають все менш конкурентоспроможними. Більше того, Україна має величезний науково-промисловий потенціал, який не отримує належної інституційної та фінансової підтримки для просування на світові ринки.
З цим пов’язано і помітне скорочення обсягів експорту України до країн Європейського Союзу як одного з найбільших світових торгових ринків. А ще п’ять років тому обсяги поставок до Європи становили близько 40% в загальному обсязі експорту країни, що в чотири рази вище за сьогоднішні показники. І ця тенденція, при збереженні поточних умов експортування української продукції закордон, буде тільки посилюватися.
Створення власного експортного кредитного агентства (ЕКА) в країні зміцнило б позиції українських компаній на міжнародних ринках і допомогло б збільшити обсяги експорту національної продукції. «Складно переоцінити роль ЕКА для українських експортерів. Створення такого національного агентства в Україні надало б імпульс розвитку як національної економіки, так і банківського сектора в цілому, адже ланцюжок фінансування в рамках ЕКА задіює не лише покупця і продавця, але й банк у країні продавця. Діяльність ЕКА, в першу чергу, спрямована на підтримку національного виробника, середнього і великого бізнесу, який складає основу нашої економіки, і, безумовно, розвиток цього напрямку призвів би до зростання економіки, розширення номенклатури продукції, що експортується, створення нових робочих місць, модернізації виробничих потужностей, розширення географії експортних поставок та формування позитивного іміджу України на міжнародній арені», – розповів IBobserver начальник управління документарних операцій ПУМБ (Перший Український Міжнародний Банк) Костянтин Камаралі.
«Крім того, - додає начальник відділу документарних операцій і торгового фінансування Сведбанку Наталія Неумеічева, – жоден страховик в України не готовий покривати ризики вітчизняних банків щодо фінансування інвестиційних проектів, беручи на себе ризики іноземних банків, які імпортують товари українського виробництва. А існуючі пільги з боку держави важко віднести до прозорого механізму підтримки національного товаровиробника».
А поки не створено національне ЕКА українські компанії можуть розраховувати хіба що на періодичну допомогу з боку інших держав. Як було, наприклад, у квітні 2009 року, коли українські експортери промислової продукції (особливо, сталі) сподівалися на кошти країн «Великої двадцятки» (G20), які в зв’язку з кризою пообіцяли надавати торгове фінансування компаніям з ринків, що розвиваються. Нагадаємо, що тоді уряди G20 виділили 250 мільярдів доларів, які повинні були розподілитися між країнами (включаючи Україну) через Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР), Міжнародну фінансову корпорацію (МФК) та зарубіжні ЕКА. До речі, на думку експертів Інституту Світового банку, погіршення умов торгового фінансування стало винуватцем економічного спаду у світі на 10-15%. «На мій погляд, програми сприяння торгівлі ЄБРР і МФК – хороша альтернатива власному ЕКА. Це програми, за якими уповноважені українські банки можуть підтвердити експортні акредитиви банків-імпортерів на користь українських виробників і навіть надати фінансування», - підтвердив нашій газеті директор департаменту державного сектору та торгового фінансування Райффайзен Банку Аваль Віталій Кисленко.
ВТО на зустріч експортерам
У розвинених країнах, за оцінками експертів, на фінансову підтримку експорту витрачається в середньому 0,35% ВВП. Експерти Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) оцінюють вплив прямих іноземних інвестицій як дворазовий, для країн, що розвиваються, цей показник може бути ще вищим. Тобто державна підтримка експортерів характеризується дуже високими показниками ефективності.
В Україні підтримкою національного експорту займається Міністерство економіки. Держава підтримує експортерів за наступними напрямками: фінансова підтримка, виставкова діяльність, торговельні обмеження (розподіл експортних / імпортних квот), технічні бар’єри (реєстрація, оцінка та авторизація хімічних засобів згідно з системою REACH), робота з приведення української економіки до вимог Кіотського протоколу та угод з Всесвітньою організацією торгівлі.
Не секрет, що з метою підтримки українських експортерів найбільш активні дії були здійснені державою у зв’язку зі вступом України до СОТ. Ці ж кроки робляться й сьогодні у зв’язку з вимогами організації до країни вже як до члена СОТ (з травня 2008 року). На цей момент перед Україною особливо гостро стоїть питання скасування діючих пільг, які застосовуються до окремих галузей економіки. На думку експертів СОТ, для забезпечення високої ефективності державних гарантій необхідно направляти їх на оптимізацію діяльності експортерів, особливо високотехнологічної продукції, а не створювати для них демпінгові умови роботи на міжнародних ринках, які суперечать правилам ефективної конкуренції. При цьому єдиним визнаним СОТ механізмом державної підтримки експорту є кредитування, страхування та гарантування експортних кредитів за рахунок коштів держбюджету (експортні кредитні агентства).
У всіх європейських країнах саме експортні кредитні агентства, більшість яких перебувають у державній власності, опікують експортерів, покриваючи їх ризики при роботі з іноземними партнерами. На ЕКА покладено завдання страхування та гарантування експортних кредитів з метою успішного просування продукції підприємств на міжнародні ринки і підтримки інвестицій за кордоном. Найбільшими в Європі є німецьке ЕКА Euler Hermes Kreditfersischerung, французьке Coface, нідерландське Atradius, норвезьке GIEK, бельгійське ONDD, іспанське CESCE, польське KUKE тощо. ЕКА працюють згідно з міжнародними правилами та принципами, закріпленим Консенсусом країн-членів ОЕСР і договорами згоди Бернського Союзу.
При цьому кредитування під гарантії ЕКА відбувається за двома схемами. Перша передбачає кредит вітчизняному банку для фінансування контракту національного експортера -згідно з другою кредит експортеру надає іноземний банк-кредитор під гарантії вітчизняного банку. Вибір схеми залежить від рівня довіри до банку або експортеру з боку фінансуючого банку та ЕКА.
В Україні функції державної підтримки національного експорту виконує Укрексімбанк. Спочатку на банк покладалися функції, аналогічні функціям західних банків, що спеціалізуються на фінансуванні зовнішньої торгівлі, включаючи кредитування експортерів. Та на практиці Укрексімбанк функціонує як універсальна фінансова установа…
КОМЕНТАР:
Араш Шахрайні, менеджер із питань ризиків країни, директор з міжнародного співробітництва Іранського фонду експортних гарантій (EGFI-International):
Оцінка ризиків країни після кризи
Після фінансової та економічної кризи, перші ознаки яких з’явилися в середині 2007 року і тривали у 2008, 2009 і 2010 роках, кредитний ризик багатьох країн погіршився. Експансіоністський підхід країн Америки, Європи та Азії в проведенні фінансової та економічної політики, суть якої зводилася до вкладення величезних коштів у фінансові та нефінансові установи в кризових ситуаціях, призвів до важких суспільних боргів і песимістичних прогнозів на майбутнє. Вважається, що характер ризиків країни у тих державах, які раніше вважалися з низьким рівнем ризику та високою кредитоспроможністю, змінюється, а фінансові експерти й аналітики повинні бути готові до того, щоб по-новому розглядати ризики в тих країнах, які раніше вважалися з низьким рівнем ризику. Між тим, в наслідок ескалації економічних ризиків світова торгівля сильно постраждала, а її обсяги значно скоротилися. У сформованих нестабільних умовах державні ЕКА, такі як EGFI, змогли по-новому продемонструвати свою роль і функції, вперше підтримавши національного експортера в більшій мірі, ніж раніше, а не ухилившись від ризиків. Тому в той час, як великі приватні страхові компанії зазнали серйозних труднощів у веденні бізнесу, національним ЕКА вдалося гордо подолати ці негаразди. Отже, з’являються нові різновиди ризиків як в розвинених економіках, так і в економіках, що розвиваються. І саме тому умови для експортно-кредитних агентств і кредитних страховиків стають жорсткішими.
Зміни рівня ризику країни за даними EGFI
«Іранський фонд експортних гарантій» («Export Guarantee Fund of Iran», EGFI) як офіційне ЕКА Ірану є одним з піонерів серед всіх іранських фінансових установ у країні з оцінки ризику.
Моніторинг EGFI економічної, фінансової та політичної ситуації в кожній країні показав зниження за останні два роки позицій 13 країн, більшість з яких представляють регіон Східної Європи та регіон Ради співробітництва арабських держав Перської затоки (РСАДПЗ). Литва, Естонія, Латвія, Чеська Республіка, Мальта, Португалія, Словаччина, Куба, Бахрейн, ОАЕ та Ємен знизили свої позиції на 1 категорію, Греція – на 2, а Ісландія – на 3, і лише Сербія піднялася на рівень вище.
Останні три роки Україна перебувала в групі 7 згідно з класифікацією ризиків країни EGFI, а це означає, що експорт або інвестиції Ірану могли бути застраховані EGFI на суму до 120 млн. доларів США.
Повну версію статті та коментарі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, ЕКА EXIMBANKA SR, KredEx і KUKE читайте в другому номері IBobserver
Comments: