У процесі інтеграції українських компаній у світове економічне співтовариство, налагодження партнерських відносин з міжнародними кредитно-фінансовими організаціями, експортерами обладнання та сировини, фондовими біржами та експортними кредитними корпораціями все більш актуальним стає застосування фінансової звітності, підготовленої згідно з Міжнародними стандартами фінансової звітності (МСФЗ ), як міжнародної мови спілкування фінансових аналітиків та кредит-менеджерів.

У зв’язку з цим, усе більше українських компаній доходить висновку, що для успішного залучення фінансових ресурсів від іноземних інвесторів, включаючи розміщення цінних паперів на міжнародних фондових біржах, одержання значних замовлень від закордонних компаній, організації імпортних поставок сировини та обладнання на вигідніших умовах вкрай необхідно мати фінансову звітність, складену відповідно до МСФЗ.

Проте іноді для залучення довгострокового торговельного фінансування недостатньо мати звітність, підготовлену згідно з МСФЗ. Потрібно, щоб ця звітність була перевірена незалежними експертами, тобто пройшла аудиторську перевірку.

Не секрет, що на українському ринку розвинулися певні монополістичні тенденції щодо надання аудиторських послуг із перевірки фінансової звітності згідно з МСФЗ. Левова частка замовлень належить аудиторським фірмам великої четвірки: KPMG, Ernst and Young, Deloitte and Touche і PricewaterhouseCoopers. На сьогодні склалася така ситуація, коли для отримання необхідної фінансової звітності згідно з МСФЗ, українські компанії змушені замовляти як її складання, так і аудит перевірку в одній і тій самій аудиторській компанії. А чи правильно це з огляду самого аудиту?

Насамперед ознайомимося зі змістом аудиторського висновку. Знаходимо в ньому наступний текст: «Ми провели аудиторську перевірку згідно Міжнародних стандартів аудиту. Ці стандарти вимагають від нас дотримуватися відповідних етичних вимог, а також планувати і проводити аудиторські перевірки для отримання достатньої впевненості, що фінансова звітність не містить суттєвих неточностей».

У чому саме полягають ці етичні вимоги?

Положення про етичні вимоги розкриті в Кодексі професійної етики та поведінки (Code of Ethics and Conduct) (далі «Кодекс»), схваленому Міжнародною федерацією бухгалтерів. Цей Кодекс вимагає дотримання аудиторами таких основних принципів:

• чесність у всіх професійних, ділових і особистих фінансових відносинах;
• об’єктивність у всіх професійних і ділових судженнях;
• компетентність у всіх послугах, прийнятих до виконання;
• професіоналізм у виконанні прийнятих на себе зобов’язань;
• шанобливе ставлення до всіх, з ким аудитор працює.

Після визначення принципів Кодекс розглядає ситуації, які становлять загрозу дотримання цих принципів, і рекомендації щодо їх усунення. Основні загрози включають:

• власну зацікавленість;
• перевірку своєї роботи;
• відстоювання інтересів клієнта;
• дружні стосунки з клієнтом;
• залякування з боку клієнта.

Другий пункт цього переліку («перевірка власної роботи»), який і має на меті проведення аудиту фінансової звітності згідно МСФЗ тією самою аудиторською компанією, яка її складала.

На початковому етапі розвитку ринку послуг зі складання фінансової звітності згідно МСФЗ на це можна було заплющити очі з однієї простої причини, що якісно виконати цю роботу не міг більше ніхто крім самої аудиторської фірми, яка мала доступ до всіх міжнародних напрацювань в області МСФЗ.

Але зробити аудиторський висновок насправді об’єктивним, усунувши загрозу перевірки своєї роботи, можна за рахунок розділення послуг з аудиту та складання фінансової звітності згідно з МСФЗ. Зараз це стало реальним, тому що на ринку з’являються консалтингові компанії з компетентним персоналом, що мають відповідний міжнародний досвід, і спеціалізуються на її складанні. Тому, українські компанії можуть знизити свої витрати на складання якісної звітності згідно МСФЗ, а також отримати більш об’єктивний аудиторський висновок від аудиторської компанії, як для себе, так і своїх партнерів.

Детальніше читайте в IBobserver